пʼятницю, 20 вересня 2013 р.

ГАЗЕТЫ «РАДОМЫСЛЯНИНЪ» - ЭНЦИКЛОПЕДИЯ ИСТОРИИ РАДОМЫШЛЬЩИНЫ


В уездном городе Радомысль, Киевской губернии, Российской империи, 1 июля 1912 года вышел первый номер газеты «Радомышлянинъ». Газета печаталась на протяжении почти пяти лет, до 29 апреля 1917 года. На протяжении всего этого времени неизменным редактором и издателем был Х.М. Фельдман. Печаталась в типографии И.А. Пекара по улице Большая Житомирская №  37.

понеділок, 16 вересня 2013 р.

ДУХОВНІ ОБЕРЕГИ РАДОМИШЛЬЩИНИ

Про Великого Кобзаря, здавалось, вже чимало написано. Однак ніколи, мабуть не вичерпається інтерес ні наших сучасників, ні прийдешніх поколінь до великого сина України. Він завжди з нами у наших діях і помислах. Чимало цікавого пов’язано з іменем Т.Г. Шевченко, є і в Радомишлі і в районі. Деякі дослідники життя Тараса Григоровича припускають, що в 1846 році повертаючись з Житомира до Києва він проїздив через Радомиcль та Білогородку. На жаль, документально це не підтверджено. Однак більшість шевченкознавців вважає, що поет їхав шляхом, який вів із Коростишева на Брусилів та Бишів, й тим більше, що в Брусилові в нього повинна була бути зустріч особистого характеру. Так чи інакше, а Радомишльщину в її повітових межах Кобзар оминути не міг.

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ФРОНТОВИЧКА, ЛЮДИНА, ПАТРІОТ!

30 вересня відзначає свою 97 осінь, ветеран ВВв, учасник бойових дій, ветеран праці, полковник у відставці Віра Олександрівна Сінькевич.

Народилась 30 вересня 1916 року в селі Мініно (нині Леніно) у багатодітній селянській родині. В 1922 році сім’я переїхала в Радомишль, де Віра Олександрівна закінчила Радомишльську середню школу № 1 в 1932 році. Потім навчалася в Харкові в технікумі трикотажної промисловості. В 1937 році повертається в Радомишль, працювала в райкомі комсомолу, де займала посаду завідуючої відділом шкільної молоді. Вийшла заміж за Леоніда Сінькевича, який на той час працював відповідальним секретарем районної газети «Соціалістична перемога». 

В 1939 році, коли була приєднана Західна Україна до Радянської України, подружжя Сінькевичів Леоніда і Віру направили в Львівську область м. Мосціск, там Віра Олександрівна працювала у військоматі. Коли почалася війна вона повертається до Радомишля. 

Батько Гончаренко О.Т. був залишений райкомом партії для підпільної роботи. Його хтось видав німецьким властям. Коли фашисти його підстерегли, та він кинув з обох рук гранату у фашистський натовп. Було вбито двох офіцерів і поранено жінку з натовпу. Фашисти тут же розстріляли Гончаренка Олександра Терентійовича. Коли натовп розійшовся Гончаренко лежав посеред площі і стікав кров’ю. Звідти його забрав фельдшер райлікарні Олександр Охріменко. Лікар Микульський зробив все щоб врятувати йому життя, але він помер. Увечері покликали матір, загорнули тіло в лікарняні простирадла і закопали без домовини на кладовищі за електростанцією. Могили Гончаренка О.Т. і досі не знайшли. Так загинув батько Віри Олександрівни.

середу, 11 вересня 2013 р.

НАРОДНИХ МЕСНИКІВ ЗВИТЯГА

22 вересня 2003 року в Україні вперше відзначався День Партизанської Слави.


Дата 22 червня народила другу дату – 22 вересня. Часова відстань між ними - три місяці. Саме того дня С,А. Ковпак підписав наказ № 1 про створення штабу та бойових груп партизанських загонів в Путивлі.

Велика Вітчизняна – це гігантський розмах партизанського руху. Можна сказати що загарбникам прийшлося воювати на два фронти ще задовго до висадки союзників в Нормандії.

За багаторічну часто драматичну історію нашої Батьківщини найтяжчі випробування випали на долю українського народу саме в 1941-1943 рр. Мільйони наших співвітчизників пройшли через пекло війни, сотні тисяч зазнали фізичних і моральних знущань на рабських роботах у фашистській Німеччині у застінках Гестапо. Мільйони фронтовиків – українців полягли в боях.

вівторок, 10 вересня 2013 р.

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ НАРОДНИЙ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Цей будинок, який знаходиться на розі вулиць Малої Житомирської та Міськради, знають далеко за межами Житомирської області. В 1959 році було створено краєзнавчий музей, якому в 1970 році було присвоєно почесне звання «народний». З 1959 року в цьому будинку знаходиться історико-краєзнавчий музей міста Радомишля. Будівля споруджена в кінці ХІХ століття невідомим архітектором, використано мотиви класицизму. Він вніс в життя міста певний колорит і різноманіття. Будинок належав Гореншейну Герарію Нафтуловичу купцю першої гільдії. Це був один з багатьох прибуткових будинків, які належали в місті Горенштейну.

вівторок, 3 вересня 2013 р.

ВИДАТНИЙ ШЕВЧЕНКОЗНАВЕЦЬ М.І.МАЦАПУРА

Велику подвижницьку працю у вивченні та збереженні творчого спадку Великого Кобзаря зробив наш земляк – видатний шевченкознавець, мистецтвознавець і музеєзнавець Микола Іванович Мацапура, який був першим директором Державного музею Т.Г. Шевченка в Києві.
Народився М.І.Мацапура 10 серпня 1900 року в Радомислі. Батько, Іван Ананьєвич, мав декілька робітничих професій, тож побудував для сім’ї два будинки по Великій Житомирській. Працював Іван Ананьєвич в Радомисльському лісництві. Мати М.І.Мацапури, Тереза Романівна Подковінська, походила із шляхетського роду. Довкола охайних будинків був фруктовий сад, серед дерев багато квітів, бузок, кущі калини. Зачарований садом і лісом. На все життя зберіг М.І.Мацапура любов до поліської природи.

вівторок, 20 серпня 2013 р.

НЕ ЗАБУДЕМО, ЩО МИ, БРАТТЯ, КОЗАЦЬКОГО РОДУ

У дивному і різнобарвному світі колекціонерів є й філокартисти. Філокартія – колекціонування поштових листівок. Старих і нових, з ідеологічним відбитком і без нього. Але в будь-якій листівці віддзеркалюється час, доба, в яку вона з’явилася на світ. І нерідко саме завдяки таким невеличким реліквіям тримається зв'язок поколінь. Наприкінці 1917 року в Києві, в період Центральної Ради було надруковано на обгортковому папері поштові листівки з портретами українських гетьманів і поруч тексти. На звороті листівок напис – Видавництво «Вершигора», Київ, вул. Львівська, 33, помешкання 28. Листівок випустили 10 типів, їх видавали під номерами, наклад кожної з листівок невідомий. Адже біля портрета Богдана Хмельницького (№5) на листівці надруковано статті історичного переяславського трактату, на умовах якого року 1654 січня 8 дня Гетьман України «пристав до спілки з Московщиною».

пʼятницю, 16 серпня 2013 р.

РАДОМИШЛЬ НА ПОШТОВИХ ЛИСТІВКАХ. МОСТИ.

Ще на початку ХVІІ століття річки Тетерів і Велика Мика (як тоді її називали), були набагато повноводнішими ніж нині. Вниз по Великій Миці, а потім Тетеревом і Дніпром  до Києва пливли баржі, завантажені виробами ковальського ремесла, швацького ткацтва із простого чорного і сірого сукна і полотна, збіжжя, папером з Папірні. Було багато будівельного і дров’яного червоного і чорного лісу, якого сплавляли по річці.

суботу, 3 серпня 2013 р.

РАДОМИСЛЬ НА ПОШТОВИХ ЛИСТІВКАХ. БУЛИ КОЛИСЬ КУПАЛЬНІ

Для когось поштові листівки – це звичайні клаптики паперу з малюнками, що дають змогу відіслати листа.  А от філокартисти, які створюють з них цілі колекції, вважають листівки за достеменний скарб і головне - роблять з них такий.  Багато  цікавого може розповісти звичайна поштова листівка допитливому досліднику.  Існує три листівки , які розповідають про відпочинок радомислян.  На двох зображено, як городяни в літній день відпочивають на човнах. В місті  Радомисль була човнова станція, де можна було взяти човен на прокат на любий час. Листівки чорно-білі, хоча зустрічаються тоновані в зелений, чи коричневий  колір.