Густі сутінки закутали втомлене від червневого спекотного дня місто. З увімкненням вуличних ліхтарів воно перейшло в режим ночі, але містяни не квапилися на спочинок. Навпаки, кінець суботнього дня збирав у центрі міста людей, які шукали розваг. Тільки я, з рюкзаком за плечима, з пристебнутими до нього карематом та спальником, проходив повз гучний гомін веселих компаній, йдучи від людей у темряву ночі. Сьогодні я залишив свою зону комфорту та спокуси маленького острівця цивілізації — моя ночівля мала бути серед лугових трав просто неба. Там я буду сам на сам із природою, смакуватиму її буття, насолоджуватимуся подихом літньої ночі, питиму ніжну ранкову красу.