ПАРК ПОВЕРТАЄ ТРАДИЦІЇ

Міський парк традиційно влітку є одним з найулюбленіших місцем відпочинку городян. Тут приємно прогулятися, чи просто посидіти на лавах у затінку дерев, провести вільний час з друзями, або скласти своєрідну компанію дітям чи онукам, які залюбки граються на дитячому майданчику. Тож наш міський громадский парк відновлює свої традиції, які закладалися ще в 30-х роках минулого століття. 

Обладнаний був парк за рішенням міської ради у 1932 році. Попервах він мав на зразок Московського гучну назву – міський парк культури і відпочинку імені Горького. Для влаштування парку було відведене землі між вулицями Міськради і Присутственою. 

Із закладенням парку змінили тоді свій напрям декілька вулиць міста. Це, зокрема, торкнулося вулиці Міськради, яка до того звалась Шпитальною (народна назва Лєкарська) і вела від нинішньої школи № 3 до міжколгоспбуду. Її продовженням нині є вулиця Микульського. А назву Шпитальна вулиця мала через те, що сучасні будівлі дитсадка № 6 – це у минулому міська єврейська лікарня. Теперішня вулиця Шевченка у минулому носила назву Бульварної. Вона недарма й досі є найширшою в місті, бо призначалась для влаштування іншого місця відпочинку радомишлян – міського бульвару. А продовженням цієї вулиці на схід міста була нинішня вулиця Покровська. 

У парку висадили дерева, висадили клумби (деякі з них були зроблені на круглих пагорбах-підвищеннях), проклали алеї, побудували фонтан, встановили лави, скульптурні композиції. А ще – обладнали стадіон, який до цього був розташований на березі Мики в районі теперішнього водозабору. Також у парку побудували танцювальний майданчик, на якому по вихідних звеселяв городян духовий оркестр. У 1935 році зусиллями молоді міста було встановлено парашутну вишку. Згодом з’явилися стрілецький тир, дитячий майданчик з примітивними дерев’яними карусельками, гірками, гойдалками. Побудовано було й літні торговельні майданчики для закладів громадського харчування. 

У довоєнний і післявоєнний час на території парку збудували декілька павільйонів, у яких влаштовувались виставки передового сільськогосподарського досвіду. Тут демонстрували свої досягнення і продукцію колгоспи Радомишльського району. 

А в 1942 році подібну виставку влаштувала в Радомишлі й окупаційна німецька влада. 

Парк і стадіон традиційно були місцем народних гулянь, міських свят, таких як Проводи зими і зустрічі весни, піонерські і комсомольські зльоти, День молоді, Свято праці та інших. Взимку тут залюбки каталися лижники, а діти – з гірок на санчатах. 

У 1964 році в парку було споруджено пам’ятник полеглим воїнам-землякам, Героям Радянського Союзу. У 1970 роках – встановили розважальні аттракціони вже і для малят, і для старших за віком. Проте з часом вони відпрацювали свій ресурс і були демонтовані. 

У 1987 році було побудувано літній кінотеатр, який згодом використовувався як танцмайданчик. 

Нині міською радою здійснюються заходи з відновлення найкращих традицій парку, щоби й надалі залишався він привабливим і затишним місцем дозвілля і відпочинку городян. 

ПОШТОВА ЛИСТІВКА. "Міський парк.Алея." Фото О.Сахновича 1963 рік.

Парк взимку. Фото 60-х років. В глибині алеї скульптурна композиція фонтан.

Легендарний павільйон "Баби Груні". Фото 70-х років.

Володимир Молодико,

краєзнавець.

2009 рік