В підлітковому віці мені подобалося малювати карти з вигаданими фантастичними країнами. Позначати на них міста, а потім з'єднувати їх автошляхами та залізницями. На берегах морів розташовувати міста-порти та прокладати до них морські шляхи. В той час я навіть колекціонував справжні географічні карти та атласи. Найбільшою у мене була мапа України. Я з сусідськими хлопцями розгортав її на підлозі: ґудзики нам слугували уявними автомобілями, якими ми подорожували глянцевими дорогами між містами країни. Ось це була гра – не якась там настільна, а напільна! Після закінчення школи карта була подарована рідному навчальному закладу.
