середа, 9 грудня 2009 р.

НАШОМУ МУЗЕЮ - ПІВВІКУ

Скарбниця пам’яті роду і народу
До 50-річчя Радомишльського народного історико-краєзнавчого музею
Всеволод СКУРАТІВСЬКИЙ,
директор Радомишльського народного історико-краєзнавічого музею,
заслужений працівник культури України
Радомишльський народний історико-краєзнавчий музей засновано 5 березня 1959 року рішенням міськвиконкому за підписом тодішнього його голови П.О.Володимиренка, людини мудрої, енергійної, безмежно закоханої у наше древнє місто. Тоді ж була створена й рада музею, до якої ввійшли шановані і талановиті люди, більшість з яких уже відійшли у світ інший. У заснування цієї культосвітньої установи зробили помітний внесок О.Мельник, А.Бородько, М.Масюта, Г.Покотило, М.Роговченко, К.Гарбаренко, П.Володимиренко, Е.Іщенко, Ф.Шкулій, А.Федоренко, В.Кулаківський, С.Богуславський, Н.Копаневич, А.Тростнікова. Пізніше раду музею поповнили В.ЛІвончик, П.Шуневич, М.Криворук, С.Олексієнко, О.Христенко, Є.Добровольський, С.Шеремет, І.Галушко, І.Савченко, А.Стріченко, Л.Олексієнко (директор і екскурсовод). Перші відвідування музею почалися у листопаді 1959 року.
Зібрані експонати на початку містилися у трьох пристосованих кімнатах. Перші експонати зібрав Микола Роговченко. Нині музей має окреме приміщення. У ньому - 1982 експонати основного фонду, 54 оригінальних експонати, що входять до державного реєстру. Розміщені вони в семи експозиційних розділах, котрі охоплюють епохи від пізнього палеоліту і неоліту до сьогодення, етнографію і побут краю, виставочний зал.
Більше 20 років незмінним директором музею був О.Ф.Мельник. Для нього та його колег найбільшою нагородою за всі роки напруженої праці стало те, що 6 березня 1970 року цій культосвітній установі було присвоєне звання «народний» - одній із перших в області і в Україні.
Ішов час. До наявних експонатів додавалися інші. Це, наприклад, особисті речі полеглих «афганців», матеріали про них. А з часу, відколи почався відлік історії незалежної України, з'явилися експозиції, присвячені нашим національним героям (Мазепі, Петлюрі, Бандері), сім'ї Соколовських, героям бою під Ходорами. Зібрано в нас матеріали про історію підприємств, про освіту, культуру, медицину, сільське господарство краю, про учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, знатних людей і керівників району, про визначних земляків, які прославилися у військовій справі.
Музей наш недарма носить назву народного. Жителі району приносять до нас речі, яким ціни нема. Бойову сокиру часів Київської Русі подарував радомишлянин Руденко, солом'яник - житель Глиниці, дерев'яний верстат і прядку презентували вепринці, давню швейну машинку - родина Перловських. А скільки ж іще невідомих реліквій лежить десь на горищах, у скринях, у куточках шаф...
Про експонати можна багато розповідати, але краще їх побачити. Хіба можна словесно сказати все про виставки виробів самодіяльних майстрів?
Протягом останніх років у нас у музеї експонувалися вироби вишивальниць Кириченко, Білорус, Маньківської, Тужик, Стужук (Радомишль), Кришевич (Борщів), Янович, Боженко (Чайківка), матері і дочки Котенків, Рибак (Пилиповичі), Мацапури, Качукіної, Кузьменко (Вишевичі), Оксьоненко, Журавської (Меделівка), Семенець (Чудин). Виставлялися картини самодіяльних художників Коротіна, Комарчука. Дащенка, Стратовича, Тарасюка й інших, різьбяра Цвіка... У тематичній добірці "Доля рушникова" демонструвалося більше 70 цих виробів із 25 сіл. Уже нема майстра художньої фотографії Сичевського, а його знімки вражають відвідувачів музею... Представляли тут свої вироби юні гуртківці з Радомишля і Потіївки. Подавалися музейні експонати для облаштування свят районного та обласного масштабу, 13 нашим умільцям було присвоєне звання «майстер народного мистецтва».
Музей наш є центром, де вшановуються ветерани війни і праці, воїни-інтернаціоналісти, проводяться з ними зустрічі. Зустрічі ці супроводжуються виступами самодіяльних народних колективів із Меделівки, Чайківки, Вишевич, виступами вчителів і учнів музичної школи, РБК. У музеї Київською студією документальних фільмів були зняті стрічки про партизанів і підпільників П.Жудру, В.Прушківську, А.Гарбаренка, О.Фанталіну.
На базі музею була проведена міжнародна наукова конференція, що присвячувалась 50-річчю відкриття Радомишльської стоянки первісної людини.
Останнім часом активом музею багато зроблено в тому, що стосується написання і виходу у світ двох томів книги «Незгасний вогонь пам'яті».
Гостями нашого музею були люди з різних регіонів України, громадяни Росії, Білорусії, США, Англії, Ізраїлю, Австрії, Швеції, Кувейту, Польщі. Відвідала наш музей делегація з міста Радомисль Велький (Польща). Серед наших екскурсантів - учні, люди поважного віку.
Управлінням культури і туризму обласної державної адміністрації наш музей недавно був нагороджений відзнакою «Золоті джерела». Але не в нагородах суть, а втім, що музей наш знають, шанують, до нього йдуть. Аби було так, плідно працюють члени ради музею Н.Стужук, П.Жудра, В.Молодико, А.Пилипенко, В,Корзун, В.МІхненко, В.Баранівський, З.Міхненко, М.Головченко, В.Березівський, Г.Роговченко, Л.Дерев'янко, О.Пирогов й інші знані в районі люди.
У книзі музейних відгуків і пропозицій привертає увагу запис, що його зоставив нам В.Фісун - провідний фахівець Центру фольклору й етнографії Київського університету ім.Т.Г.Шевченка: «Дуже гарний музей, У наш час, коли культура і духовність повсякчас втрачають своє основне місце, коли молодь не виховується належним чином, музей приносить найбільше користі, бо краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Не знаючи свого коріння, дуже важко побудува¬ти державу. Спасибі за збереження, пам'яті роду і народу».
Спасибі і вам, люди добрі, за такі високі слова. Треба сподіватися, що, як і раніше, і керівники району та міста, і громадяни Радомишльщини дбатимуть про наше спільне вогнище культури, наш народний музей.
Листопад 1959 р. Перші екскурсанти музею.

Р І Ш Е Н Н Я   №   57
виконкому Радомишльської міської Ради депутатів трудящих
                                                                             від 5 березня  1959 року

Про відкриття краєзнавчого
музею в м. Радомишлі

З метою показу далекого минулого і сучасного м. Радомишля та схоронення речових, документальних та фото матеріалів, колишніх знарядь с/г виробництва, зброї, речі хатнього обіходу, одягу і т.д., виконком міської Ради депутатів трудящих 

Р І Ш А Є  :
1. Приміщення під музей виділити з 3-х кімнат в будинку № 9 по вул. Леніна (приміщення відділу РВНО).
2. Затвердити Раду музею в складі :
- т.Мельника О.Ф. (голова Ради), Бородька А.І., Масюти М.А., Покотила Г.П., Роговченка М.А., Володимиренка П.О.,  Гарбаренка К.Й.
3. Зобов'язати Раду музею організувати широку громадськість: учнів, старих більшовиків, колгоспників, культармійців по збору матеріалів про минуле і сучасні досягнення трудящих м. Радомишля та району, його людей, учасників революційних подій, громадянської війни, перших колгоспів, учасників Великої Вітчизняної війни, земляків, передовиків промисловості і колгоспів.
4. В зв'язку з відсутністю штатних одиниць до організації музею, відповідальність за устаткування музею покласти на Раду музею.
5. Зобов'язати директора комбінату комунальних підприємств в строк до 20.03.1959 року провести поточний ремонт 3-х кімнат під музей.
6. Просити виконком районної Ради депутатів трудящих затвердити це рішення.

Голова виконкому Міськради депутатів трудящих П.ВОЛОДИМИРЕНКО
   Секретар О.ОЛІЙНИК        
Музейні старожитності.
Роботу стародавньої прялки демонструє екскурсовод Надія Стужук.

Всеволод Скуратівський, 
грудня 2009 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар