ПОВІТОВЕ МІСТО РАДОМИСЛЬ (З 1946 РОКУ РАДОМИШЛЬ)

Після третього поділу Польщі у 1795 році правобережні землі України були включені до складу Російської імперії. Радомисль став повітовим містом (рос. уездный город) . Було створено однойменний повіт, та включено його до складу Волинської губернії, але не надовго.

За указом царя Павла І про новий адміністративний поділ Правобережної України Радомисльський повіт у 1797 році став одним із дванадцяти повітів Київської губернії.

У 1923 році місто стає районним центром нової держави ― СРСР і зберігає свій статус до тепер, вже в державі Україна (з 1991 року).

Повітовим містом Радомисль проіснував 128 років. Райцентром існує 84 роки (з 1962 по 1964 рік Радомишль не був райцентром — тоді місто підпорядковувалося Малинському району).

Повіт ― значно більша адміністративно-територіальна одиниця ніж сучасний район. Радомисльський повіт був найбільшим за площею в Київський губернії. Його площа становила 8429 квадратних верст (9 592 км²), що більше за інші повіти в 1,7–3,3 рази. Для порівняння, площа сучасного району становить 1 297 км².

За населенням повіт займав друге місце після Київського. За переписом 1897 року населення повіту становило 319 016 жителів, зокрема в Радомислі проживало 11 154 жителів.

До Радомисльського повіту входили Коростишів, Брусилів, Малин, Чоповичі, Іванків, Чорнобиль. 

Фрагмент карти Київської губернії 1821 року.

Цікаво подивитись на карту Київської губернії 1821 року. Попередниця сучасної автомагістралі Е40 відсутня. Прямого шляху Київ ― Житомир на той час просто не існувало. На карті позначено головну поштову дорогу між цими містами, яка проходила через Радомисль.

У напрямку Житомира, шлях проходив через с. Кичкирі. А до Києва головна поштова дорога йшла нині по вулиці Київській (зараз вона тупикова і закінчується територією лісозаводу), далі лісом до с. Раковичі, а потім через Рожів, Білогородку. До речі, сучасний автошлях М40 проходить трохи північніше вище згаданих населених пунктів.

Шлях між Києвом і Житомиром через Радомисль та відсутність прямого, коротшого шляху між цими містами в давнину підкреслюють важливість міста за часів Російської імперії. І, скоріше за все. Російська імперія, визначивши Радомисль повітовим містом, лише підтримала цим більш давніші традиції попередників.

З 1746 по 1795 роки місто резиденція уніатських митрополитів. У ще давніші часи, починаючи з 1159 року, Мичеськ (Радомишль) економічно й культурно був пов’язаний із Києво-Печерським монастирем протягом довгих століть.

Павло Тужик, січень 2010 р.