середа, 11 вересня 2013 р.

НАРОДНИХ МЕСНИКІВ ЗВИТЯГА

22 вересня 2003 року в Україні вперше відзначався День Партизанської Слави.


Дата 22 червня народила другу дату – 22 вересня. Часова відстань між ними - три місяці. Саме того дня С,А. Ковпак підписав наказ № 1 про створення штабу та бойових груп партизанських загонів в Путивлі.

Велика Вітчизняна – це гігантський розмах партизанського руху. Можна сказати що загарбникам прийшлося воювати на два фронти ще задовго до висадки союзників в Нормандії.

За багаторічну часто драматичну історію нашої Батьківщини найтяжчі випробування випали на долю українського народу саме в 1941-1943 рр. Мільйони наших співвітчизників пройшли через пекло війни, сотні тисяч зазнали фізичних і моральних знущань на рабських роботах у фашистській Німеччині у застінках Гестапо. Мільйони фронтовиків – українців полягли в боях.


В умовах тотального терору в ту пору в Україні сформувався рух опору, який став грізною силою на шляху здійснення фашистами їх людиноневисницьких планів. То була нерівна, жорстка, безкомпромісна боротьба народних месників.

Ні правовими розправами, ні підступною пропагандою гітлерівцям так і не вдалося погасити полум’я підпільно-партизанської боротьби.

Народна війна в тилу ворога велася повсюдно, масово.
На окупованій території України у 1941-1944 рр. діяло 3992 підпільних партизанських комітетів, організацій і груп, 558 підпільних комсомольських молодіжних організацій і груп у яких брали участь більше 100 тисяч підпільників.

Збройну боротьбу з ворогом вели 46 партизанських з’єднань, 1993 партизанські загони, бригади, розвідувально-диверсійні групи, в яких воювало 548 тисячі партизанів.

Крім цього в інших формах боротьби з поневолювачами брали участь майже 400 тис. громадян України . 

Українськими партизанами було знищено 405 тис. ворожих солдат і офіцерів, пущено під укіс 5019 військових ешелонів, підірвано і знищено 1566 танків і бронемашин, 13535 автомашин, 820 гармат і мінометів, 211 літаків, 607 залізничних та 1589 шосейних мостів, розгромлено 411 ворожих підрозділів і поліцейських дільниць, 56 штабів військових частин, визволено від окупантів сотні міст і сіл. Це була вагома допомога фронтові. 
Партизанка Даша Войтенко с. Кримок Радомишльського району
Батьківщина високо оцінила подвиг народних месників. Близько 1000 їх було нагороджено орденами і медалями, 96 одержали звання Героя Радянського Союзу, а С.Ковпаку, О.Федорову це звання присвоєно двічі.

Міста і села Житомирщини одними з перших зазнали нападу фашистів. На священну битву з фашистами піднялися всі від старих до дітей.

Житомирська область стала партизанським краєм.. Тут діяли підпільний обком партії, 18 підпільних райкомів, партизанські з’єднання С.А. Ковпака, О. Сабурова, О. Федорова, М. Наумова, С. Малікова, І. Житова та інших уславлених радянських командирів.

Для багатьох поколінь служили взірцями мужність підпільників І.Бугайченка, П. Тараскіна, Н. Сосніної, яким посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 

До літопису подвигів народних месників на Радомишльщині в карбовано імена друкарів-підпільників М. Ткаченка, О. Лагутенка, Д. Ткаченка, медиків – М. Микульського, Т. Буднікової, Потіївське підпілля очолюване І. Бугайченком, Меньківське очолюване Г. Гарбаром, Котівське – під орудою Л. Бохуринського.

Добру славу бережемо про мужність підпільників і партизанів Веприна, Кримка, Меделівки, Межирічки, Макалевич, Будилівки, Нової Буди, Вирви, про бойові походи партизанських загонів І. Хитриченка та П. Жудри.Нині в районі проживають 14 колишніх партизанів і підпільників із кількох сотень на кінець війни. 

Від імені районної і міської організації ветеранів війни і праці, ради народного краєзнавчого музею вітаємо їх з великим державним святом днем партизанської слави. Щирі вітання ми шлемо Гарбаряну Андрію Андрійовичу, Гораю Павлу Михайловичу, Забродській Ользі Іванівні, Кукелку Григорію Дмитровичу, Кравченко Лідії Іванівні, Рнчичу Леоніду Михайловичу, Фонталіній Олені Титівні, Чепцовій Любові Несторівні, Черняченку Віталію Івановичу, Ніколайчуку Володимиру Володимировичу, Шкандевич Євдокії Миколаївні, Шкідченко Софії Петрівні, Ліньову Степану Андрійовичу. За цим стислим переліком прізвищ – життя скромних людей, у яких бойова і трудова звитяга ішли поруч.

Вже пішли в світ інший більшість їх бойових соратників. Нинішні колишні партизани і підпільники – люди обтяжені літами і недугами, нелегко їм живеться (половина прикуті до ліжка).

Тож шануймо їх! Шануймо пам'ять про їх бойових соратників, про тих із них хто загинув на війні чи пішов з життя вже в мирний час. Вклонімося їм у місцях їх вічного спокою. Дай Боже Вам шановні народні месники здоров’я. За хоробрість Вашу, за рани Ваші, за віру Вашу – низький Вам уклін.


Голова міської організації ветеранів,
директор музею,
Заслужений працівник 
                                                    
культури України
В.М. Скуратівський

Немає коментарів:

Дописати коментар