неділя, 7 грудня 2014 р.

ПАТРІОТИЧНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ ФОРМУВАЛИСЯ З ДАВНІХ ДАВЕН

Патріотичні почуття, що охопили нині наших співгромадян з огляду на терористичні дії сепаратистів і російську військову агресію на сході України, засвідчують стійкий і незламний дух волелюбного українського народу, котрий формувався і множився багатьма поколіннями. Такі ж прояви патріотизму виявляли українці й століттям тому, коли спалахнула Перша світова війна, а на сучасних українських теренах велися кровопролитні бої. Як і нині, на захист своєї землі від ворога вирушало чимало добровольців, з числа яких формувалися ополченські військові формування.

Так, 137-а піхотна дивізія була утворена з Харківської ополченської бригади, що складалась із чотирьох полків. У складі одного з них – 546-го Вовчанського піхотного полку служив мій пращур Микола Іванович Грищенко-Меленєвський. Моя бабуся Олександра Федорівна Меленєвська окрім родинних зв’язків була ще й кумою його батька Івана Івановича. 

Наш стародавній рід веде початок від відомих ще з XVI століття заушських шляхтичів-дворян, родовими маєтностями яких стало село Мелені сучасного Коростенського району. Його представники були юристами і фінансистами, педагогами і військовими, науковцями і лікарями, промисловцями і хліборобами.
 
Іван Іванович народився у Меленях, потому закінчив Радомисльське дворянське училище, де й осів з родиною. Він служив бухгалтером у Радомисльському повітовому казначействі, мав чин почесного громадянина. У Радомислі придбав два будинки – по Малій Житомирській і Великій Київській (нині Старокиївська) вулицях. В останньому й доживав віку (помер Іван Іванович голодного 1933-го).

30 березня 1897 року у подружжя Івана Івановича та Марії Олексіївни Грищенко-Меленєвських народився молодший син Микола. У 1909 році хлопець вступив до Радомисльської чоловічої гімназії, яку закінчив у 1916 р. 

Вже другий рік вирувала світова війна. Наразі Микола Іванович пішов до війська. У його послужному списку фронтові походи і участь у боях проти кайзерівської Німеччини. Служив він також у 217-му Ковровському полку. Там прапорщик Грищенко-Меленєвський і сфотографувався «біля входу в землянку з нагоди Пасхи 31 березня 1917 року», надіславши світлину з таким підписом на згадку рідним. 

Демобілізувавшись з війська у 1918 році, Микола Іванович вирішив продовжити навчання, і вступив до Київського університету святого Володимира на фізико-математичний факультет.

Збереглись дублікат атестату, який йому видали в Радомисльській гімназії для вступу до вишу, довідка про проходження військової служби і участь у бойових діях на фронтах Першої світової, видана повітовим військовим начальником. На жаль, подальша доля Миколи Івановича Грищенко-Меленєвського невідома. Ймовірно, він згинув у бурхливому й трагічному вирі тогочасних революційних потрясінь.

Людмила ДОВГОПОЛОВА,
м.Радомишль.

Газета «Зоря Полісся», 26 вересня 2014 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар