РАДОМИСЛЬ ТА ОКОЛИЦІ НА ТОПОГРАФІЧНІЙ КАРТІ 1868 РОКУ

У 1845 році було розпочато укладання «Військово-топографічної карти західної частини Російської імперії» в масштабі: 1 дюйм = 3 версти (відома як «триверстка»), в сучасних одиницях цей масштаб можна відобразити як 1см = 1260 м. Карта виконана дуже детально. На ній показані населені пункти в планах; позначені дороги, кургани, чагарники, ліси, болота, струмки, окремі будови, мости, переправи, млини та інші об’єкти.

Оригінал карти надруковано на жовтуватих аркушах чорною фарбою. Розмір аркуша 23х16,5 дюймів (58,42х41,91см). У період з 1846 по 1863 рік було складено й награвіровано 435 аркушів триверстки. До кінця XIX століття військова топографічна карта нараховувала вже більше 600 аркушів (це 146 квадратних метрів, прим. авт.). Вона вражає обсягом проробленої роботи й високою точністю, завдяки чому використовувалася тривалий час і навіть перевидавалася в перші роки після революції 1917 року.

Мені пощастило натрапити в Інтернеті на це грандіозне творіння. Виконати таку масштабну й точну роботу з землі, без аерокосмічних зйомок і сучасних приладів, було справді непросто й вимагало глибоких знань та вправності.

КАТОЛИЦЬКЕ КЛАДОВИЩЕ В РАДОМИШЛІ – МІСЦЕ, ЗА ЯКЕ РАДОМИШЛЯНАМ МАЄ БУТИ СОРОМНО

До написання цього матеріалу напередодні поминальних днів мене спонукала публікація під заголовком «Місця поховання можуть багато розповісти про живих», яка нещодавно вийшла друком у газеті «День» . А точніше – один із її розділів: «Лютеранське кладовище у Житомирі – місце, за яке житомирянам має бути соромно». Цитую: «... цвинтар представляє собою жалюгідне видовище – територія з пів-гектара, де помітні ознаки поховань… з боку прилеглих вулиць ніякого огородження немає, склепи… вщент розграбовані і зруйновані, в одному з них на дні лежить розкрита труна, під деякими могилами викопані ями (хтось в кістках мертвих шукав скарби), частина гранітних обелісків з написами… повалена, є вивернуті з землі постаменти, серед пам’ятників і могил купи сміття, і все пороло густим чагарником, через який доводиться буквально продиратися. Схоже, що влітку, коли все закриває листя, цю територію використовують як місце для інтимних побачень, і як громадський туалет…».