ВІД ПИЛУ ДО ЖИТТЯ

Вражає! Лише чотири століття тому людство мало знання про Всесвіт не набагато більші, ніж перша відома земна Шумерська цивілізація, яка почала формуватись близько 6 тис. років тому. Відтоді і до Галілея в розумінні людей Всесвіт складався з Землі та Неба, на якому рухались два великі світила ― Сонце і Місяць, а в нічну пору на ньому мерехтіли нерухомі зірки, серед яких розрізняли ще п’ять, що блукають. (Зірками, що блукають, у давнину називали видимі неозброєним оком планети).

«Що це взагалі таке? ― Гадали собі люди. ― Всесвіт якийсь незрозумілий, сірий та плаский, як килим».

Напевно, щоб не сталося масове вимирання від нудьги, гомо сапієнс проявив винахідливість, створивши собі богів та шикарний епос до них: Всесвіт набув кольорів та об’єму, життя стало веселіше. Іменами богів назвали сім відомих світил, це свою чергу вплинуло на формування семиденного тижня з відповідними назвами днів. У багатьох мовах залишився спадок від Стародавнього Риму, де назви днів семиденниці мають основу латинською мовою, й означають:

1. неділя ― День Сонця (в англійській мові перейменовано в День Господа),
2. понеділок ― День Місяця,
3. вівторок ― День Марса,
4. середа ― День Меркурія,
5. четвер ― День Юпітера,
6. п’ятниця ― День Венери,
7. субота ― День Сатурна.

Але однією міфотворчістю не може втішатися людина; її допитливий розум прагне знань. Зі створенням наукового підходу та інструментарію краще відкриваються таємниці Всесвіту. Сьогодні, поглянувши на нічне небо, розумієш, що маленькі світові цятки ― то цілі великі дивовижні світи, розкидані в безодні часу та простору.

Вражає те, що попри наше швидкоплинне життя, всього лише тривалістю півоберту навколо Сонця восьмої планети ― Нептуна, ми можемо спостерігати мільярди років історії Всесвіту! Бачити і об’єднати в логічну та хронологічну послідовність різні етапи життя зірок і цілих світів, від їх народження до смерті, а це означає зрозуміти походження і нашого світу.

Один із таких етапів, як утворення планетарної системи, показаний на фото. Воно було зроблене одним із найбільших у світі радіотелескопів ALMA. Це зображення протопланетного диска молодої зірки HL Тельця. Центральне світило системи помаранчевого кольору, трохи менше і холодніше за Сонце, має вік менший, ніж сто тисяч років. На фото видно, як відцентрові сили в екваторіальній площині зірки із залишків газопилової хмари сформували диск. На ньому вже добре проглядають темні смуги, це ділянки розчищені гравітацією великих тіл ― протопланет, що утворилися та рухаються по кругових орбітах.

Пройде близько десяти мільйонів років і залишки газу та пилу, що не будуть притягнуті планетами, виштовхне зоряний вітер за межі сформованої планетної системи. У випадку, якщо на якійсь планеті цієї молодої зірки виникнуть сприятливі умови, то ще через декілька сотень мільйонів років, еволюція на ній продовжиться у формі одноклітинних організмів. При достатності тих же умов та розвитку екосистеми протягом декількох мільярдів років можливий перехід до багатоклітинних організмів, і далі до розумної форми життя. Якщо таке станеться, то можна й уявити собі мешканця тієї планети, який колись почне свою розповідь написанням речення: «На початку Бог створив небо та землю». Однак він і гадки не буде мати, що за його планетною системою спостерігали люди, ще в часи, коли його запис, він сам та його планета були лише у вигляді зоряного пилу.

Павло Тужик, червень 2024