ПОЯС КОЙПЕРА

Вона була яскравою зіркою на нічному небі, що притягувала погляди смертних. Стародавні греки за її блиск називали Вос, а латиняни за норовливість — Таурус. Система зірки мала багато планет, що оберталися навколо неї за своїми орбітами. Сила тяжіння Вос була величезною, тому вона захоплювала блукаючі планети космосу та планети інших зірок зі слабкою гравітацією. Вона мала потребу в цих планетах так само, як акторка потребує глядачів.

Цінність небесного об'єкта для неї визначалася здатністю постійно захоплюватися її блиском та чарівністю. Захоплення було для Вос улюбленим напоєм — нектаром, що п'янив і викликав почуття самозадоволення та значущості серед небесних тіл. Це лише розпалювало її і без того гарячі, пристрасні надра. Тоді вона швидко й щиро закохувалась, оточуючи об'єкт увагою та турботою, впевнена, що знайшла те, чого шукала все своє життя.

Щаслива планета не могла повірити своїм вухам і очам — вона знаходилася в потоці божественної благодаті… але в цьому світі все має свій початок і кінець, все має власну ціну. Якщо зірці бракувало похвал і поклоніння, це охолоджувало її й розчаровувало. Життя втрачало свою гостроту, і погляд Вос знову спрямовувався до неба, вишукуючи нову планету з її улюбленим нектаром.

Зірка, побачивши новий небесний об'єкт, швидко захоплювалася ним, особливо, коли новачок мав вагу Юпітера чи кільце Сатурна. Вос перетворювалася на наднову, і в її надрах спалахувала нова реакція, що призводила до вибуху та оновлення почуттів. Зірка скидала свою зовнішню, вже непотрібну оболонку, спалюючи при цьому улюблену планету, без якої раніше не уявляла свого життя.

У кращому разі вибухом наднової могло і відкинути планету в Пояс Койпера — світ на периферії, цвинтар зоряної системи з мінімумом світла і тепла та з максимумом холоду та льоду. Не життя, і не смерть.

Вос починала своє нове зоряне життя, але не усвідомлювала, що насправді це був черговий день бабака, і її історія знову повторювалась за одним і тим самим сценарієм. Вона вважала, що шукає кохання, а насправді щоразу прагнула лише дози свого чарівного нектару, що тимчасово надавав їй смаку життя.

Павло Тужик, травень 2017