Разом з епохою СРСР відійшли в минуле демонстрації трудящих, які були одним із пропагандистських елементів радянського суспільства. В народі, їх називали парадами. Вони проходили повсюди, починаючи від столиці та великих міст і закінчуючи кожним районним центром. Місто Радомишль не було винятком, і в ньому щорічно проходило по три паради: 1 травня — День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня — День Перемоги та 7 листопада — День Жовтневої революції. Паради були «добровільно-примусовими». Робітникам підприємств явка для організованого проходження в колонах була обов'язкова. Ігнорування цього заходу могло призвести до позбавлення премії або інших бонусів на роботі. Для учнів 6-10 класів шкільна колона була теж обов’язкова, непослух не вітався.
неділя, 4 травня 2008 р.
четвер, 3 квітня 2008 р.
КІНОТЕАТР
 |
| Кінотеатр, фото Павла Тужика 2008 р. |
У центрі міста, на Соборному майдані, сумними вікнами центрального фасаду дивиться на витягнуту руку пам'ятника В.І. Леніну кінотеатр імені Т.Г. Шевченка. Він був побудований у 1962 році і тепер не дарує людям того, для чого був призначений, а став просто холодним пам'ятником своєї епохи 60–80-х років ХХ століття. Його нутро зараз заповнене кількома магазинчиками, а початкова сутність — душа — давно вже мертва.
субота, 10 листопада 2007 р.
СЛОВО ДО ЖИТЕЛІВ МІСТА
Кожна людина має свій дім: стареньку маленьку хатинку, великий сучасний будинок чи звичайну квартиру. Ми є господарями своїх осель: облаштовуємо їх, робимо затишнішими та гарнішими. Однак не кожна людина усвідомлює, що слово «дім» має не тільки значення «будинок» ― споруда, що складається з чотирьох стін із дахом зверху і капцями всередині. Воно має більш глибокий сенс, ніж здається на перший погляд.