понеділок, 4 червня 2018 р.

НОЧІВЛЯ ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ


Взяв та й пішов у ніч насолоджуватись літом.
Річка Тетерів. Захід сонця. Милуюся краєвидом.
(клацнути фото для збільшення його розміру)

 Зруйнований будинок у лісі... Колись тут вирувало життя...

 Продовжую шлях берегом річки.

Натрапив на стоянку гомосапієнс.

Вечірні води Тетеріва.

Іду берегом, шукаю у сутінках місце для ночівлі.

Поклав свій невеличкий скарб. Ось тут у цій хащі я заночую під кущем немов заяць. Трохи стрьомновато, незвично без стін... Хоча б ці дерева з імітують одну стіну.

Багаття додає романтики та затишку.

За кадром насолоджуюсь підсмаженими шпикачками біля вогнища. Ням-ням,  смакота!

Готуюсь до сну. Маю сподівання, що не замерзну.

Глуха ніч. Піднявся над горизонтом місяць, тепер з південної сторони вже не стіна з суцільної темряви, а окремі підсвічені силуети дерев. Угорі над головою між листям проглядають зірки (фотік їх не бачить).  Шумить гребля та квакають жаби, їм не спиться. Пташок не чути. На душі легко... обжився... місцина прийняла мене та не кошмарить.

О четвертій ранку мене розбудили пташки... і не спиться же їм!

Одним оком глянув, що коїться навкруги... ще сонце навіть спить...

Ранковий туман... соловейко підключився до хору пташок.

Природа ще в сонливому стані.

Тільки шумить, вирує гребля...

М'яке ранкове світло наповнює світ.

Навколишні простори ще сповиті легким туманом.

Хмаринки підсвічуються першими промінцями ранкового лагідного сонця.

Природа ще мліє в солодкій дрімоті.

О, дідько! Гарний ракурс, але недостатньо світла... не хочу втрачати кадр, то вигризаю чорнобілу фактуру.

Спокійний, замріяний Тетерів в ранковому світлі.

 Десь на обрії серед пейзажу видніється Радомишль.

Рибалка вже не спить, облаштовується на протилежному березі. Його авто дрімає під кущем. 

А мій древній, немічний фотік більше не хоче працювати... акумулятори розрядились,  а можна було б ще пофоткати.

Іду додому.

На гарному фоні в чудовому світлі недобудована  водонапірна вежа. Вона трохи схилилася... майбутня наша пізанська.

Попереду краєвид з викладених копиць. Повітря наповнюється ароматом свіжовикошених підсушених трав. Я вдихаю повітря на повні груди... 

04.06.2018
 Тужик Павло





4 коментарі:

  1. Мое детство и юность! Эти воспоминания всегда волнуют. Спасибо за фото о родной стороне.

    ВідповістиВидалити
  2. Неймовірно гарні краєвиди, особливо з серпанком ранкового туману. Чудові світлини та коментарі до них. Дякую, отримала справжню естетичну насолоду, ніби і я була там разом з Вами!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У цих місцях я бував сотню разів, у різний час доби й пори року, але таку насичену фантастичну реальність спостерігав вперше. Приємно, що розділили зі мною цей чудовий світанок хоч і незримо, і за межами часово-просторових координат. Дякую за чудовий відгук!

      Видалити