Авторитетна людина місцевої громади – Микола
Сичевський, ніколи не палив і не вживав алкогольних напоїв. Високий, стрункий
вів здоровий спосіб життя, кожного ранку робив кілометрові пробіжки. Самостійно
займався карате і вчив молодь - на той час екзотичний вид спорту, в Радянському
Союзі майже заборонений. М.В. Сичевський – засновник бойових мистецтв у місті,
зробив вагомий внесок у розвиток спорту, зокрема, дитячого. Він досяг вершин у
різних сферах життя і продовжував підкорювати нові.
Вихованці атлетичного клубу. Верхній ряд зліва
направо – Олександр Соболевський, Сергій Біляга, Олександр Бахман, Володимир
Павленко, Сергій Євтушок. Нижній ряд: зліва направо: Володимир Новіченко,
Олександр Литвинчук, Сергій Стратович.
Фото Миколи Сичевського 1988 р.
Різні дивацтва притаманні неординарним людям. Попри
свою зайнятісь, він бере активну участь у громадському житті міста. У 1986 році
за підтримки Рудольфа Михайловича Левіна Микола організував атлетичний клуб у
спортивному комплексі «Динамо». Р.М. Левін подарував спортивному клубу дві гирі
і штангу. Хлопці-ентузіасти прибрали приміщення, зробили стінку і поперечину та
почали «качатися» разом зі своїм тренером Сичевським.
Девіз клубу: «В здоровому тілі – здоровий дух».
Спочатку ентузіастів було небагато, та з часом кількість охочих потягати
«залізо» збільшувалася. З атлетичного клубу вийшла ціла плеяда здорових і дужих
хлопців. Радомишльські хлопці часто любили хизуватися симфонією своїх м′язів.
Завдячуючи штанзі та гирям, Микола ставав ближчим та доступнішим до молодих
людей. Людина могутнього темпераменту, Микола виховував у спортсменів
бійцівський характер. Забувши про втому на роботі, вечорами поспішав до своїх
вихованців. Веселий, життєрадісний, щедрий на вигадки і жарти, Сичевський
швидко завоював загальну увагу. За відгуками його численних прихильників, був
вимогливим, але справедливим і чуйним. З роками приходили інші хлопці, та
спортивна справа залишилась.
Розповідає Олександр Соболевський, який працює в
школі №4: «Після трагічної загибелі у 1994 році М. Сичевського я взяв під свою
відповідальність заняття в цьому атлетичному залі, де й сам до сьогоднішнього
дня також займаюся. Багато поколінь молоді вже пройшло через нашу «качалку».
Хтось досяг чогось більшого в спорті, а хтось менше. Але мені приємно, що жоден
з хлопців у своєму житті не став на злочинний шлях, не став наркоманом,
п'яницею.
А все через те, що заняття спортом дисциплінує».
Таким чином, важливу роль у розвитку спорту в місті Радомишлі відіграв М.В.
Сичевский. То ж його варто згадати не лише як відомого фотографа і митця, але
як педагога й організатора. В наш час у спорткомплексі «Динамо» в секції
атлетизму займаються Олександр Соболевський, Євген Цимбал, Олександр Глущенко,
Артем Мартинчук, Ігор Сазонов, Сергій Устинов, Іван Кузьменко, Євген
Єрмолицький, Валерій Оладько, Дмитро Суходольський, Олег Левицький, Вадим
Наливайко, Юрій Ковальчук, Микита Левончук, Андрій Приходько, Геннадій Яремчук,
Юрій Бідюк, Роман Охрименко, Дмитро Піонтківський, Сергій Вольвах, Володимир і
Артем Марчуки, Володимир Харченко, Юрій і Володимир Тужики, Святослав Лаврухін,
Олександр Ханюченко, Олег Іллющенко, Павло Харченко.
Спочатку повномаштабної війни Росії, відвідувачі
атлетичного клубу пішли до територіального центру комплектування (колишній
військомат). Керівник Олександр Соболевський теж пішов до центру, де записали
номер телефону і сказали, якщо потрібно зателефонують. Його син – Віктор
Соболевський воює на передовій з перших днів війни. Хлопці з атлетичного клубу
записалися в «Радомишльську варту», інші в – територіальну оборону. Сергій
Сазонов воював в АТО з 2014 року. На сьогодні в територіальній обороні: Ігор
Сазонов, Юрій Бідюк, Юрій Тужик, брати Павло і Володимир Харченко. На передовій
воює Андрій Приходько. Олег Левицький на фронті поранений в ногу.
Олександр Пирогов
м. Радомишль
Автор вдячний за моральну та матеріальну підтримку отцю Андрію (Співак) в пошуках радомишльської старовини.
Немає коментарів:
Дописати коментар