Про незвичайні
здібності щурів повідомляла повітова газета «Радомыслянинъ» №20,1913 року; «Щуриний
банк. Наприкінці вулиці Русанівської одна татарка помітила щура, що біг по
двору, в зубах якого знаходилася 3-х карбованцева кредитка. Пацюк зник у норі
дерев'яного зрубу хати. Татарка повідомила про це свого чоловіка, який
розкопав нору та виявив у ній справжній
щуриний банк, у якому виявилося більш ніж на 500 карбованців державних
кредитних асигнацій. Забравши гроші, татарин виїхав із Радомисля зі своєю
родиною. Звідки щурі носили гроші у своє підпілля – невідомо».
В місті на початку ХХ
ст. поселилась невелика община татар.
Звідки вони взялися і де подівалися
достеменно не відомо. В наш час відрізок вулиці знаходиться після колишньої
меблевої фабрики. По сьогоднішній день, жителі, які мешкають в тому районі
місцеві по-вуличному називають «башкірами».
Олександр Пирогов
м. Радомишль
Немає коментарів:
Дописати коментар