СВЯТИЙ ОБОВ’ЯЗОК ГОРОДЯН: ЗНАТИ І НЕ ЗАБУВАТИ

В минулому городяни жили повним, гармонійним, як сама природа життям. Доля місцевих ділилася на чотири періоди: родини, хрестини, весілля, похорон. Якщо хтось відходив у Засвіти, чи ставав жертвою трагічних обставин, до житла небіжчика сходились не тільки рідні та близькі, а й усі сусіди. Місцеві розуміли — чужого горя не буває, відчувалась потреба допомогти сусідам. Ніщо так не об’єднує людей, як спільне горе. Допомагали хто чим міг. Укотре пересвідчуєшся у давній людській мудрості, що в біді пізнаються не тільки друзі, а й прості люди. Доля кожної людини непередбачена, ніхто не знає, що і коли з ним станеться.

ЛЕГЕНДИ З ДАЛЕКОГО МИНУЛОГО

Радомишльський край оповитий легендами про минувщину. Легенди, живуть своїми власними законами. Як дивно легенди іноді переплітаються з знайомими місцями рідного краю. Неймовірну історію розповіла Тетяна Агафанчук-Михальська, миловидна і добра жінка, яка все життя пропрацювала і працює донині в міській лікарні. Із вуст в уста не одне покоління родини передавало незвичайну легенду про далекого пращура, якого звали незвичним на сьогодні ім’ям Омельян, та рідня і сусіди звали Омельком. Високий, майже двометрового зросту, кремезний, надзвичайної фізичної сили і природної вроди. Коли настав час рекрутського набору, двох братів хотіли рекрутовати у солдати. А служить тоді треба було небагато-немало - 25 років!

ПИВНЕ СВЯТО У РАДОМИШЛІ

Радомишль — місто нашої пам’яті. Чим літописне місто славиться на всю Україну і завдяки чому відоме далеко за межами нашої країни? Звичайно ж, завдяки місцевому пиву! Пиво – найвідоміший бренд міста, продукція Першої приватної броварні в наші часи відома всій Європі, гідно конкурує з найвідомішими сортами пива вітчизняного виробництва. Це надзвичайно тішить самолюбство городян. Без радомишльського пива неможливо уявити старий добрий Радомишль, столицю дитинства і юності тисячів радомишлян. У буремні 1970 – 1990 роки — час цікавий та незвичайний. Влаштуватися торгувати пивом було набагато важче, ніж в наші часи місцевим красуням потрапити на республіканський конкурс краси. На той час — дуже прибутковий торгівельний бізнес. Кухоль якісного радомишльського пива коштував смішну ціну — 24 копійки. Продавчині пива махлювали на недоливах і пивній піні — матеріально забезпечували себе, дітей і близьких.