МАТЕМАТИКА КОХАННЯ

Я шукаю свою половинку, моя друга половинка… люди часто вживають такі вислови, але мало хто з них звертає увагу на те, що вони мають якийсь негативний відтінок. Начебто з самого початку людина є неповноцінною. У математичному числовому еквіваленті, це буде виглядати як половинка (0,5) людини шукає собі доповнення (+) другою (0,5) людиною і якщо знаходить, то здобуває цілісність (=1). Теорія двох половинок нікчемна. Якщо людина не самодостатня, а для відчуття своєї повноцінності доповнює себе іншою, то це буде не кохання, а протезування. Справжнє кохання можливе лише між чоловіком і жінкою які не є половинками-милицями, а є цілісними самодостатніми особистостями. Їх відносини будуються не в доповненні один одного, а на створенні нового, відбувається синергія – сумарний ефект при взаємодії двох перевищує можливу математичну суму. Це може виглядати хоча б так: 1+1=2,1. Для кращого розуміння наведу приклад, він можливо не зовсім вдалий с точки зору паралельності явищ: кохання та копання городу, але має гарну наочність. В математиці буде так: один копач за годину скопує 1 сотку городу, тобто два копачі за годину скопають 2 сотки. В житті математика інша. В одному випадку копачі можуть частіше і довше робити перекури та теревенити, за цього за годину скопають менш як дві сотки. В іншому – вони будуть підштовхувати один одного, негласно змагатись та скопають за годину більш як дві сотки.

Павло Тужик, вересень, 2017 р.