неділя, 23 серпня 2015 р.

ЯКЕ БУЛО МІСТО РАДОМИШЛЬ МАЙЖЕ ДВА СТОЛІТТЯ ТОМУ

Світ, в якому ми живемо, має таку координату як час. Ця координата має властивість змінювати навколишній світ і дуже швидко. Робимо уявний експеримент: клацаємо пальцями, і навколо нас залишаються тільки ті речі, які існували лише 180 років тому… сучасний світ щезає… ми знаходимося в пустинному місці, де навколо нас немає ні однієї людини, тварини, ні однієї травинки чи бур’яну, немає і лісу, лише десь на обрії росте декілька вікових дубів, а від міста Радомишль на пустому пагорбі самотньо маячить двоповерховий митрополичий будинок, нині школа номер п’ять. Ось і все, що має місто та околиці від такого недалекого минулого. З тих пір багато минулих поколінь радомишлян зі своїм світом розчинилися в часі. І ми б ніколи не дізналися про їх життя-буття, якби до нас не дійшли документи тих часів.

В цій статті я спробую описати декілька давніх документів: плани Радомисля 1826 та 1848 років.

В книзі 1839 року: «Повне Зібрання Законів Російської Імперії. Зібрання перше. 3. Книга креслень і малюнків. (Плани міст)» знаходиться «План Київської губернії місту Радомисль» затверджений Імператором Російської Імперії Миколою І 21 квітня 1826 року. Відразу зауважу, що копія плану в книзі зроблена не з оригінального документу, а з його копії. Про це свідчать два моменти:
  1. План спрощений: на ньому немає всіх позначень, які вказані в тексті роз’яснень.
  2. Імператорський оригінальний підпис замінено простим надписом «Ніколай»
У той час не було копіювальних пристроїв, щоб робити копії один в один: друкувати декілька копій занадто дорого ­– дешевше і швидше перекреслити документ вручну, а де деталі непотрібні ­– спростити.
Мені вдалося прочитати надписи і пояснення на плані. Ось вони на мові оригіналу:

Планъ Киевской Губерніи 
Городу Радомыслю

На подлинномъ написано собственною
Его Императорскаго Величества рукою
Быть сему
Николай
Апреля 21 дня 1826 года
въ Санктпетербургѣ

Масштабъ въ Анг. дюйме 150 Саж

Изъясненіе
Состоящие нынѣ строеніе: каменное покрыто темно -
карминомъ, деревянное въ пунктирныхъ линіяхъ подъ
знакомъ + Церкви. A Костелъ. B Присудственные мѣста.
C Больница. D Провіатские магазейны. K Кирпичные
Заводы. E Кладбище Христіанъ
Вновь прожектировано:
Кварталы покрыты светло карминомъ подъ камен-
ные, и желтою краскою подъ деревянные, казенные, публич-
ные обывательскіе дома и прочія строенія: 1 Для приход
ской Церкви 2 Для торговыхъ лавокъ 3 Валъ и ровъ
къ ограниченію города. Всего по сему плану дворовъ 320.

***
КАРМИН — КАРМИН, а, муж. Яркая красная краска, получаемая из тела самок кошенили. | прил. карминный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …
ПРОВИАНТ — ПРОВИАНТ, а, муж. (устар.). То же, что продовольствие [первонач. для войск]. | прил. провиантский, ая, ое
МАГАЗЕЙН — (нім. < араб. комора) Велика складська будівля для зберігання провіанту, інженерного обладнання, військового обмундирування та інших речей. Термін часто вживався у Російській імперії з кінця XVIII ст …
1 верста =1,0668 км=500 сажень , 1 сажень=2,1336 м, 1 английский дюйм=2,54 см
План 1826 года: масштаб 150 сажень=1 анг. дюйм, примерный размер рисунка 26х20 см
План 1848 года: масштаб 100 сажень=1 анг. дюйм, примерный размер рисунка 42х59 см

Вивчаючи документ, принагідно зацікавився, який же був підпис у Миколи І. Зробив для себе відкриття, що всі підписи російських імператорів – це просто ім’я із закарлючкою. Дійсно, навіщо підписуватись прізвищем, коли ти самодержець, головний Микола у всєя імперії. Просто: «Бить по сєму Ніколай».
Підпис Миколая Першого
Я помітив, що на старих планах міста не позначаються, ігноруються Рудня і Миргород, а на мапах позначаються як передмістя. Постало питання: «Чому так?». Пояснення мені трапилося в документі, якого я зараз не можу віднайти. Виявляється все просто: Радомисль на той час мав статус державного повітового міста, а поселення Микгород, Рудня та село Чудин були приватними маєтками якогось пана (прізвища якого я не запам’ятав).

У плані міста привертають увагу такі особливості:
  1. План невеличкого містечка затверджує особисто імператор «бути по цьому… Ми Його Величність дозволяємо сонцю сходити і десь побудувати декілька будинків громаді в декілька тисяч чоловік за тисячу верств на південь від священної столиці Санкт-Петербургу». Одноосібна царська влада навіть і такі дрібні справи не делегувала на нищу ступінь чиновницького апарату, хоча б на рівень губернії.
  2. Заголовок документу «План Київської Губернії місту Радомишль» зроблено у давальному відмінку. Так ніби його не створював радомисльський архітектор, а був переданий з вищої інстанції на місцевий рівень.
  3. Звісно, що план 1826 року – це не вид міста, яке було на той час, а перспектива, напрямок його розбудови. І вдруге складається враження, що план Радомисля творили не місцеві архітектори і не в місті. В плані не враховані рельєфні особливості місцевості. Деякі вулиці ідуть просто лугом, який кожен рік накривала повінь; інші мають таку конфігурацію, яку б ніхто не розбудовував, враховуючи крутизну і конфігурацію пагорбів.
Існує ще один план Радомисля 1848 року. Сучасна копія його знаходиться у краєзнавчому музеї - подарунок мецената Олексія Шереметьєва.
Якщо порівняти плани 1826 та 1848 років, то можна побачити, що вони мають спільну основу, але новіший план більш детальний. Скоріше за все, креслення зроблені зі спільного оригіналу.

Я змасштабував давній план і наклав на сучасний як кальку. Співпала тільки центральна частина міста, вписалися в своє місце існуючі на той час вулиці: Велика Житомирська, Старокиївська, Русанівська. Всі інші сучасні вулиці не співпадають, тому що їх тоді не було – лише в проекті. Будувалось трішки по-іншому, не так як планувалось. На плані реальна забудова вулиць має жовтуватий відтінок з будинками червонуватого кольору. Всі запроектовані квартали розбиті на ділянки зеленого відтінку, а зона забудови сірим пунктиром. Підтвердження тому можна знайти переглянувши мапу триверстовку 1868 року та інші пізніші мапи. На цьому все було б гаразд, але існують протиріччя: на плані позначено близько 200 будинків, а з історичних документів відомо, що в 1845-1847 роках в Радомислі було близько 400 будинків і проживало більше 5 тисяч чоловік. Також відомо, що в 1803 році в місті було 218 будинків та 1629 жителів. Виходить, що план 1848 року скопіювали без оновлень з плану 1826 року, а коли з нього видалити запроектовані квартали, то залишаться обриси Радомисля початку століття.

По плану розбудова міста була обмежена річкою Черча, сучасними вулицями Шевченка, Покровського. З трьох сторін було заплановано оточити місто валом та рвом. За межами міста залишались іудейське кладовище та християнське (кладовище за міським парком). Планувалась побудова приходської церкви на Приходський площі (місце локалізується біля бувшого будинку нарсуду). В плані привертає увагу велика розміром, до п’яти гектарів, Торгова площа. Щоб уявити, яка вона була, потрібно прибрати готель, ресторан, частину торгівельного центру, будинок з аптекою №35, будинок побуту, ветаптеку, кінотеатр, будинок держадміністрації, церкву та будинки перед п’ятою школою. Така велика площа в такому маленькому на той час містечку можна пояснити тим, що в кінці 16 століття тут було збудовано замок. Споруди в замку були в основному дерев’яні , а він сам був огороджений дубовими загостреними палями. За огорожею замку виникло поселення, яке поступово розбудовувалося. Замок проіснував більше двох століть. В описі за 1774 рік він вже ветхій. Споруди замку згадуються ще пізніше в рапорті городничого Круглова за 1803 рік. Тобто Торгова площа замінила собою замок, який пішов у небуття. Поступово площа почала забудовуватись і зменшилась до сучасних розмірів. Поряд з площею позначено новий митрополичий будинок (п’ята школа) і недобудований храм. Базарний провулок тягнеться вниз до самої річки. Чомусь не позначена Свято Троїцька церква, але в районі «каплички», де б’ють джерела, видно прямокутну водойму (церковна купальня?). В районі будинку культури позначено чотири споруди і підпис «лікарня». В районі п’ятого дитячого садка позначені дерев’яні споруди цегляного заводу. Привертає увагу велика споруда довжиною 150 метрів, місце розташування - дитсадок №6, спорт школа до стадіону, позначена як склади провіанту. На плані міста показана річка Тетерів у старому руслі, яке проходило біля Рудні поряд з провулком Тетерівським, в районі СТО «Мийка», поряд з парканом машинобудівного заводу. Сучасне русло Тетеріва було річкою Микою. Ці дві річки зливалися приблизно за триста метрів за центральним мостом в напрямку греблі. Там, де річки зливалися, позначено млин. Між річками показана протока. Якщо знати, де проходило старе русло, то на місцевості можливо віднайти його сліди.

Ось все, що мені вдалося побачити на старому плані Радомисля. Нижче показано суміщені сучасний та 1826 року плани міста.

Павло Тужик,
23 серпня 2015 р.

Немає коментарів:

Дописати коментар