вівторок, 21 серпня 2012 р.

РАДОМИШЛЬСЬКІ «ГРОШІ»

Енциклопедичні довідники зазначають, що - паперові це знаки,  які заміня'ють дійсний капітал (золото та срібло), випускаючі державою в обіг для покриття державою  витрат і мають примусовий встановлений курс. Їх реальна вартість не може перевищувавти вартість заміненого ними в обігу золота. Надмірний випуск (емісія) викликає інфляцію. Вивчає паперові гроші спеціальна наука історичного циклу –  боністика.
Протягом багатьох десятиліть на території України ходили різні грошові знаки. Період громадянської  війни виявився багатим на випуск нелише різноманітних паперових грошей, але і їх сурогатів (бонів). Тоді, правда, про всесильний  американський долар ніхто і гадки не мав.

ПИВО ПО-РАДОМИШЛЬСЬКИ

Чим місто Радомишль славиться на всю Україну? Звичайно місцевим пивом! Завдяки чому місто відоме далеко за межами нашої країни? Звичайно  завдяки Радомишльському пиву. Пиво самий відомий бренд Радомишля. Місцевий пивзавод та його продукція відома всій Європі і гідно конкурує з найвідомішими сортами пива. Без пива неможливо уявити старий добрий Радомишль, столиця дитинства і юності для тисячів радомишлян.

вівторок, 7 серпня 2012 р.

ШЕВЧЕНКО І РАДОМИШЛЬ

Про Великого Кобзаря, здавалось, вже чимало написано. Однак ніколи, мабуть не вичерпається інтерес ні наших сучасників, ні прийдешніх поколінь до великого сина України. Він завжди з нами у наших діях і помислах. Чимало цікавого пов’язано з іменем Т.Г. Шевченко, є і в Радомишлі і в районі. Деякі дослідники життя Тараса Григоровича припускають, що в 1846 році повертаючись з Житомира до Києва він проїздив через Радомиcль та Білогородку. На жаль, документально це не підтверджено. Однак більшість шевченкознавців вважає, що поет їхав шляхом, який вів із Коростишева на Брусилів та Бишів, й тим більше, що в Брусилові в нього повинна була бути зустріч особистого характеру. Так чи інакше, а Радомишльщину в її повітових межах Кобзар оминути не міг.

середа, 1 серпня 2012 р.

“РАДОМИСЛЯНИН” - ПЕРША ГАЗЕТА МІСТА

Що може бути більш цікавіше для дослідника, ніж читати і вивчати старі газети рідного краю. Якщо не знаєш куди йти, повертайся до джерел. Перегортаючи пожовклі від часу сторінки газети “Радомислянин” повністю підтверджуються слова давнього філософа. Газета почала друкуватися з 1 червня 1912 року і виходила тричі на тиждень. Редактором і видавцем був Х. М. Фельдман. Друкувалася газета у друкарні І. Н. Пекера в місті Радомисль по вул. Велика Житомирська №37 в бувшому будинку Вахера.