«…а чим ти займаєшся по життю?
вірніше... хто ти по життю?»
Подорожній я… Іду шляхом від народження до смерті. Пізнаю навколишній світ, людей, а через них і себе. Іноді я – Спостерігач, знаходжусь поза часом і простором над подіями, дивлюсь на всю цю метушню, марнославство, дурість своїх братів та сестер. Іноді, я стаю учасником подій і мене називають: ей, мужчина, друг, коханий, татко… колись називали сином…
Життя поблажливе до мене - вдосталь енергії, часу та дурості. Хто я по життю? Я
той, в залежності хто мене ким бачить… звісно, якщо я погоджуюсь.
П.М. Іноді, запитання: «…а чим ти займаєшся по життю?» за сенсом трактуються, як: «Чим на хліб заробляєш?», уточнення запитанням: «вірніше... хто ти по життю?» - іноді є надлишковим, порожнім набором знаків, а ти філософствуєш над порожнечею… Лошара!
П.М.2 Сприйняття… Наша мова наповнюється контекстами та сенсами в залежності від нашого сприйняття навколишнього світу. Підчас спілкування ми можемо використовувати спільну базу слів, формувати подібні речення, але вони будуть різні за контекстом, тому ми можемо і не розуміти одне одного. Філософ!
П.М.3
«Заробляння на хліб» в моєму світосприйнятті третьосортне питання, в моїй
уяві постає картинка, як я щодня прокидаюсь раненько, автоматом виконую ранкові
процедури та біжу на роботу. Весь день всі мої сили та увага сконцентровані на
«зароблянні на хліб», щоб не бути в голоді та холоді, щоб мати сили на
наступний день знову ж таки на «заробляння на хліб», і так з дня в день.
Це така нудьга, хіба це сенс життя для людини.
Немає коментарів:
Дописати коментар