Ніч
набирала силу, вже давно було за північ, проте я ще змагався зі смартфоном у
вправі: хто перший з нас увійде в режим сну. Мої очі ще жваво бігали рядками
«читалки» світло-фіташкового екрану, а зміст прочитаного вже танув у неусвідомлених
образах. Вкотре я розплющував очі, щоб прочитати той же абзац з початку, проте
мою силу захоплення оповіддю боров сон, вибудовуючи свою сюжетну лінію. Під
впливом прочитаного з книги в підсвідомості спливали якісь неосяжні образи…
китайські імена вибудовували асоціацію з ієрогліфами… Уві сні прийшла згадка,
що їх у китайській мові існує понад шістдесят тисяч! І тут з’явилася зачіпка
для роботи розуму. Він вчепився за ці ієрогліфи, хай їм грець,
немов потопельник за соломинку: «А яка ж клавіатура у
китайського компа?» – сон трохи відійшов, як хвиля від берега. Сплила
думка, що, напевно, ієрогліфи набирають за допомогою фонем латинськими літерами
– заспокійлива солодка хвиля сну знову почала накочувати. «Ну добре
клавіатура компа – зрозуміло, а як було до нього, як була
організована друкарська машинка на тисячі ієрогліфів?...» – все, як грім з
ясного неба, несподівано ця підступна думка прогнала сон. Крутився я, вертівся,
а себе не обдуриш, кортить вже полізти в інтернет, знайти відповідь. От вже
мружусь від різкого світла смартфона… О Боже, бідні китайці, ото вже придумали
собі письмо! Читаю, які тільки друкарські машинки з 1911 року вони не
винаходили, проте всі ці механізми виходили занадто складними та дорогими. Щоб
працювати на таких девайсах і з глузду не з’їхати треба мати велике
терпіння. Під час свого дослідження, розумію, що й до ранку з цим питанням не
розберусь. Тож на останок для візуалізації знаходжу ролик з китайською
друкарською машинкою, переглядаю його, згодом заспокоєний засинаю.
П.М.
Добре, що хоч в той час не спало на думку робити екстраполяцію складності,
точності китайської письмової мови на виваженість і непоспішність у політиці
китайців. Гадаю цей вплив можна прослідкувати.
Квітень, 2024
Немає коментарів:
Дописати коментар