НАРОДНИХ МЕСНИКІВ ЗВИТЯГА

22 вересня 2003 року в Україні вперше відзначався День Партизанської Слави.

Дата 22 червня народила другу дату – 22 вересня. Часова відстань між ними - три місяці. Саме того дня С,А. Ковпак підписав наказ № 1 про створення штабу та бойових груп партизанських загонів в Путивлі.

Велика Вітчизняна – це гігантський розмах партизанського руху. Можна сказати що загарбникам прийшлося воювати на два фронти ще задовго до висадки союзників в Нормандії.

За багаторічну часто драматичну історію нашої Батьківщини найтяжчі випробування випали на долю українського народу саме в 1941-1943 рр. Мільйони наших співвітчизників пройшли через пекло війни, сотні тисяч зазнали фізичних і моральних знущань на рабських роботах у фашистській Німеччині у застінках Гестапо. Мільйони фронтовиків – українців полягли в боях.

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ НАРОДНИЙ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

Цей будинок, який знаходиться на розі вулиць Малої Житомирської та Міськради, знають далеко за межами Житомирської області. В 1959 році було створено краєзнавчий музей, якому в 1970 році було присвоєно почесне звання «народний». З 1959 року в цьому будинку знаходиться історико-краєзнавчий музей міста Радомишля. Будівля споруджена в кінці ХІХ століття невідомим архітектором, використано мотиви класицизму. Він вніс в життя міста певний колорит і різноманіття. Будинок належав Гореншейну Герарію Нафтуловичу купцю першої гільдії. Це був один з багатьох прибуткових будинків, які належали в місті Горенштейну.

ВИДАТНИЙ ШЕВЧЕНКОЗНАВЕЦЬ М.І.МАЦАПУРА

Велику подвижницьку працю у вивченні та збереженні творчого спадку Великого Кобзаря зробив наш земляк – видатний шевченкознавець, мистецтвознавець і музеєзнавець Микола Іванович Мацапура, який був першим директором Державного музею Т.Г. Шевченка в Києві.

Народився М.І.Мацапура 10 серпня 1900 року в Радомислі. Батько, Іван Ананьєвич, мав декілька робітничих професій, тож побудував для сім’ї два будинки по Великій Житомирській. Працював Іван Ананьєвич в Радомисльському лісництві. Мати М.І.Мацапури, Тереза Романівна Подковінська, походила із шляхетського роду. Довкола охайних будинків був фруктовий сад, серед дерев багато квітів, бузок, кущі калини. Зачарований садом і лісом. На все життя зберіг М.І.Мацапура любов до поліської природи.