ЦІНА ГРІХА

Ще донедавна, незважаючи на погоду, вздовж дороги, що веде до міста Радомишля, ходила бабуся. Завжди чисто вдягнена, пов'язана темною хустиною. Звали її Ольгою. Вона відвідувала Свято-Миколаївську церкву, не пропускаючи жодної служби. Недаремно колись босоніж ходили на поклоніння до святинь спокутувати гріхи чи подякувати Богу,— щоб відчути поверхню землі, простір, пил доріг, придорожню траву. Щоб подумати, перевернути сторінки свого життя, і пережити все знову. Люди дорослі і розумні, мають відповідати за свої вчинки. Баба Оля, подейкували, замолювала свої гріхи. Та Бог їй суддя, нехай кожен несе свій хрест, даний йому Господом.

РАДОМИСЛЬ НА КАРТАХ ЄВРОПИ XVI-XVIII СТОЛІТЬ

Чим більше заглиблююсь в історію Радомишля, тим більше переконуюсь, що потребують переосмислення та детального аналізу всім відомі та усталені історичні факти. Прикладом може слугувати факт, який начебто був доконаним  –  першої писемної згадки про Лутівку – але вдало "розвінчаний" В. Молодиком, який довів, що це не стосується нашої Лутівки.

Так само, із публікації в публікацію переходить твердження про те, що вперше населений пункт Радомисль з’являється на мапі Боплана 1648 року. Але ж давайте замислимось  –  для містечка-замку, яке знаходилось на "королівському шляху", так званому Шляху святого Якова або ж Via Regia de Compostella, який існує із раннього середньовіччя  –  середина 17 ст. це трохи запізніла дата. Вже на карті Форлані, датованої 1568 роком позначено наше місто, але під назвою... NARBA. Така ж назва повторюється на карті Д.Меркатора 1595 р. Згоден із скептиками лише в тому, що дослідження назви потребує залучення спеціалістів.

КУПАЛЬНИЙ СЕЗОН

Випадково натрапив на фото з коментарем про купання жінок в Англії в ХІХ столітті. Всі дами, які бажали скупатися в річці або морі, повинні були вирушати у воду в купальній машині. Це були дерев'яні кабінки з наскрізним отвором в підлозі. Дама переодягалася в купальній машині, пірнала в дірку або виходила з кибитки по сходинках у воду. До слова, костюм для купання тоді особливо не відрізнявся від повсякденного одягу: довга сукня, очіпок, панталони та туфлі.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ КАРТ

В підлітковому віці мені подобалося малювати карти з вигаданими фантастичними країнами. Позначати на них міста, а потім з'єднувати їх  автошляхами та залізницями. На берегах морів розташовувати міста-порти та прокладати до них морські шляхи. В той час я навіть колекціонував справжні географічні карти та атласи. Найбільшою у мене була мапа України. Я з сусідськими хлопцями розгортав її на підлозі: ґудзики  нам слугували уявними автомобілями, якими ми подорожували глянцевими дорогами між містами країни. Ось це була гра –  не якась там настільна, а напільна! Після закінчення школи карта була подарована рідному навчальному закладу.

ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ В ПРОПАГАНДЕ ТРЕЗВОСТИ. ПРАЗДНИК НАРОДНОЙ ТРЕЗВОСТИ В ГОРОДЕ РАДОМЫСЛЕ.

В Радомысльском уезде пьянство среди населения стало распространяться после отмены в 1861 году крепостного права. С 1 января 1863 года все производство и продажа спиртного в Российской империи была освобождена от непосредственного государственного регулирования. Однако производители алкоголя отныне должны были выплачивать сравнительно небольшой акцизный налог. От тех, кто открывал магазин, ресторан, трактир, корчму – требовалось оплатить патент. В городе Радомысле корчмами владели: Буйда, Гарбуз, трактиром - Любанский. Так же действовали гостиницы-рестораны: «Синяя птица» (владелец Жилинский), «Берлин» (владелец Мордух Винницкий), после начала I Мировой войны перейменован в «Марсель» (владелец Вайнблат), «Малинские номера» (владелец Хаим Дужжовский), гостиница «Гранд-Отель».

ЇХ ІМЕНА ЗНАЄ ТІЛЬКИ БОГ

Масове знищення євреїв під час Другої світової війни – ганебна сторінка історії людства. І хоча ініціатором і головним виконавцем цього злочину була нацистська Німеччина, але долучилися до нього і представники інших народів. На жаль, деякі українці також. Тим більше для нас цінними є приклади, коли українці ціною власного життя рятували євреїв від знищення. Деякі з них були відзначені званням "Праведника світу", що надає меморіал Голокосту "Яд Вашем". Із майже 26-ти тисяч "Праведників світу" українці складають приблизно 2,5 тисячі осіб.

ДВОРЯНСКОЕ СОБРАНИЕ В УЕЗДНОМ ГОРОДЕ РАДОМЫСЛЕ

Улица Присутственная, пожалуй, самая красивая улица города. Сохранилось особое очарование старины. Вдоль брусчатой улицы (асфальтом ее покрыли в конце 60-х годов XX века) окаймленной яворами и тополями, с тротуарами, выложенными декоративной плиткой, расположились дома и здания, представляющие почти все архитектурные стили начала XX века. Среди них Земство, Женская гимназия, а также замок – бывшая резиденция униатских митрополитов (ныне школа №5). Когда-то здесь селилась местная знать: состоятельные чиновники, купцы и вообще, просто сказать, элита общества.

В доме № 6 по улице Присутственной
находилось Радомысльское Уездное Дворянское собрание. Современное фото.

РАДОМЫСЛЬСКАЯ ГАЗЕТА №1

Радомысльская газета №1 увидела свет на четырёх печатных листах в субботу 24 июня 1917 года. Издание Радомысльского Городского Исполнительного Комитета.

Редакционная комисия:

Н. Дасенкон, А. Зморович, Д-р Цвейфель,Л.Шулькевич, О. Шумский.

Печаталась в городе Радомысле в типографии Э.И. Заездного.

Временные условия подписки:

На 1 месяц – 1 руб. 75 коп.

На 2 месяца – 3 руб. 50 коп.

На 3 месяца – 5 руб. 00 коп.

Приём подписки и объявлений в магазине Э. Заезного.

ДЕЩО ШИРШЕ ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВУЛИЦЬ

Згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки» в Радомишлі було перейменовано 34 вулиці. Хоч із запізненням, але вирішив викласти свою думку.Спонукало мене до цього негативне ставлення до перейменування частини громадян України, зокрема радомишлян, які мені зустрічались в особистому спілкуванні та в інтернет-просторі.

Негативне відношення можна розбити на три групи тверджень: