ФОТОГРАФИ РАДОМИШЛЯ

Минув той час, коли в місті фотографів називали Граф фото. У той дореволюційний час фотографія тільки почала свій розвиток. Місцевих фотографів життя витиснуло із шикарного фотоательє в маленьку комірчину. Фотографи із артистичної фігури перетворилися в громадського ремісника в нудній системі побуткомбінату. Він був створений у січні 1961 року на базі виділених цехів з райпромкомбінату і мав майстерні пошиву чоловічого та жіночого одягу, пошиву і ремонту взуття, виготовлення і ремонту меблів, слюсарних робіт, ремонту електричних приладів та електромоторів, фотографію. Деякий час робітники комбінату працювали в тісних і напівосвітлених кімнатах, де панував антисанітарний стан.

РАДОМИШЛЬСЬКІ АТЛЕТИ

Авторитетна людина місцевої громади – Микола Сичевський, ніколи не палив і не вживав алкогольних напоїв. Високий, стрункий вів здоровий спосіб життя, кожного ранку робив кілометрові пробіжки. Самостійно займався карате і вчив молодь - на той час екзотичний вид спорту, в Радянському Союзі майже заборонений. М.В. Сичевський – засновник бойових мистецтв у місті, зробив вагомий внесок у розвиток спорту, зокрема, дитячого. Він досяг вершин у різних сферах життя і продовжував підкорювати нові.

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ КРАЙ, КУЛЬТУРА І ЛЮДИ

 

У вересні  2023 року вийшла друком книга Олександра Пирогова «Радомишльський край, культура і люди». В книзі розповідається про історію Радомишльського народно краєзнавчого музею, про культурне життя Радомишля кінця минулого століття, про життя подвижника  радомишльської культури, видатного фотографа міста Миколу Сичевського, історію вокально-інструментального ансамблю «Червоні обрії», історію розвитку фотографії в місті з дня заснування до наших днів, історія атлетичного клубу міста з дня заснування до наших днів, біографії видатних митців культури, уродженців радомишльського краю, вірші радомишлян про Радомишль і рідний край за десятки років.

Загально відомо, що високе звання патріот набуває свого справжнього змісту тільки тоді, коли невід’ємне від поняття «культура», що є ознакою високого рівня загального і професійного розвитку особистості, її духовного потенціалу. Зміст культури впливає не лише на темпи діяльності, прискорюючи їх, а й визначає її змістовне цілеспрямування. Думки, погляди, рішення, які зумовлюють різні сфери суспільної практики, підтримуються логікою культури.      А якщо є своя культура, то є етнос, що і опирається на генетичну пам’ять народу. Ще Г.С. Сковорода своїм учням сформулював соціальну філософію нації.  Культурні цінності складаються не за місяць і не за століття.

Іде кривава російсько-українська війна і невідомо, коли закінчиться. Радомишляни, як і увесь український народ, борються з агресором у народній війні. Дослідники історії, письменники, громадські діячі, вчителі та служителі церкви виконують спільне завдання – просвітлення й духовної підтримки простої людини в цей найскрутніший час для нашої країни. Дослідники історії не виробляють зброю, але  видають книжки, які вчать перемагати.

Не берусь стверджувати, але те, чим я займаюсь, можна віднести в площину Великої Культури. Сподіваюсь, що мої історичні дослідження пробуджують добрі почуття у читачів. І це для мене головне. Можна так описати сучасні реалії, що в цьому світі не захочеться жити. То ж завдання дослідника – утверджувати в людських серцях добро, любов, терпіння, впевненість, а не розчарування. І зробити так, щоб історичні дослідження досягнули не тільки розуму, а й серця людини.

Не знаєте, який подарунок зробити друзям, батькам, дідусеві, бабусі? Придбайте книгу «Радомишльський край, культура і люди». Погодьтесь, кошти зовсім невеликі, але для близьких вам людей книга стане чудовим подарунком.

Книга не претендує на вичерпність у поданні інформації, але сподіваюсь, зацікавить усіх небайдужих  до історії, культури Радомишля і, особливо дослідників окремих регіонів України.

Присвячую голові Радомишльської ОТГ Володимиру Романовичу Тетерському, доктору юридичних наук Віталію Романовичу Щавінському – ініціаторам і надхненникам написання цієїкниги. Висловлюю щиру подяку Святославу Миколаєвичу Сичевському за сприяння виходу видання у світ.

                                                                                   Олександр Пирогов