План-реконструкція за описом з Книги інвертарів
митрополичої уніатської церкви 1774 р.
Перші
письмові згадки про містечко під назвою Радомисль1, у гирлі ріки
Мики з’являються у XVI столітті, завдяки діяльності архімандритів Києво-Печерського
монастиря, які колонізували навколишні землі й оформили їх у церковну власність.2
1. З 1946 р. назва Радомишль.
2. З історичних документів відомо, що давніша, попередня назва міста була Мическ, Мицько. В останнє Мицько згадується 1390 роком у дарчій грамоті київського і литовського князя Володимира Ольгердовича серед інших поселень, які були даровані князю зі Сквири Юрію Івановичу Половцю. Чому його нащадки Рожиновські втратили право на селище Мицько і яким чином воно опинилося з радісною мислю у власності Києво-Печерського монастиря під новою назвою Радомисль невідомо. Слід зауважити, що археологічні експедиції 2011-2019 рр довели, що літописний Мичеськ (знайдений та досліджений культурний шар ґрунту Х-ХІІІ ст.) знаходився на лівому березі Тетеріва у гирлі річки Мики в координатах сучасного центру, а мікрорайон Радомишля Микгород був заселений пізніше, у пізньому середньовіччі.