РАДОМИСЛЬСЬКИЙ ПОВІТ В УКРАЇНОМОВНІЙ ГАЗЕТІ «РАДА»

Значний вплив на розвиток національно-культурних процесів на території всієї України, зокрема Київської губернії, справила україномовна преса початку ХХ століття. У губернії (не враховуючи Києва, 95 україномовних і 7 двомовних часописів українсько-російських видань) виходило 19 україномовних і 4 двомовних часописів. Для порівняння: за цей час у Полтавській губернії виходило 30 україномовних видань, Харкові та Харківській губернії – 14, в Одесі та Херсонській губернії – 12, Катеринославській губернії – 10, Подільській, Волинській і Чернігівській – по 3. Отже, Київська губернія за кількістю видань рідною мовою посідала одне з провідних місць серед інших губерній Східної України.

Газета «Рада»

ГАЗЕТА «РАДОМЫСЛЯНИНЪ» №1

1 января 1914 год

 3-й год издания

В состав Киевской губернии Российской империи город Радомысль вошел в 1797 году. Информационная потребность этого региона была вызвана удовлетворить периодическая пресса, что начинала развиваться в начале ХХ века. 

Уездная газета «Радомыслянинъ» выходила трижды в неделю (с 1 июня 1912 – 1913 №120, с 1915 – 1917 ежедневно).

Газета была частной, владельцем и редактором был Х.М. Фельдман, печаталась в типографии И.А. Пекаря, г. Радомысль, ул. Большая Житомирская, дом Вахера. Просматривается и такая закономерность: чем динамичней развивался город Радомысль и уезд, тем больший интерес проявляет общество к разнообразным реалиям жизни – экономике, науке, просвещению, культуре, не говоря уже про важные составляющие какого-либо общества – политику и всего того, что с ней связано, тем больше появляется различной информации. Без сомнения можно отметить, что газета была универсальной и массовой, влиятельной и успешной. Потому что из страниц издания местные жители получали всестороннюю, оперативную, своевременную информацию о всех сферах жизни города Радомысля и уезда, а также Киевской губернии и других городов Российской империи.

АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РАДОМИШЛЯ

У 2011 р. Східно-Волинською експедицією ІА НАНУ здійснено розвідкові роботи на території м.  Радомишля. Основною метою цих робіт був пошук точного розташування літописного  Мичеська.