З ІСТОРІЇ БУДІВНИЦТВА КОМУНІЗМУ НА РАДОМИШЛЬЩИНІ

Жахливо, але навіть сьогодні, в умовах війни, розв’язаної московськими імперіалістами проти України, чимало наших громадян продовжує марити Радянським Союзом та комуністичною ідеологією. Знаходяться люди, які всупереч здоровому глузду, незважаючи на страхітливі злодіяння комуністів на радомишльській землі, продовжують обожнювати комуністичних діячів, захищати від перейменування вулиці, названі іменами катів і мародерів. В той же час для прихильників цієї людиноненависницької ідеології, які проживають на українській землі, український національно-визвольний рух залишається чужим та ворожим. Тож і досі триває паплюження козаків та старшин української армії, які боронили наш край в 1918-1921 роках, не припиняються звинувачення місцевих керівників національно-визвольного руху – Соколовських, Орлика, Мордалевича, Кречета, Дем’янчука та інших селянських ватажків у грабунках, вбивствах, погромах задля особистого збагачення. Хоча вся їх провина у тому, що в тяжку для Батьківщини годину взяли в руки зброю і стали на її захист від московської навали, що боролись за Українську державність і краще життя для селянства, за що переважна більшість патріотів і віддала своє життя.

РАДОМИСЛЬСЬКИЙ ПОВІТ В УКРАЇНОМОВНІЙ ГАЗЕТІ «РАДА»

Значний вплив на розвиток національно-культурних процесів на території всієї України, зокрема Київської губернії, справила україномовна преса початку ХХ століття. У губернії (не враховуючи Києва, 95 україномовних і 7 двомовних часописів українсько-російських видань) виходило 19 україномовних і 4 двомовних часописів. Для порівняння: за цей час у Полтавській губернії виходило 30 україномовних видань, Харкові та Харківській губернії – 14, в Одесі та Херсонській губернії – 12, Катеринославській губернії – 10, Подільській, Волинській і Чернігівській – по 3. Отже, Київська губернія за кількістю видань рідною мовою посідала одне з провідних місць серед інших губерній Східної України.

Газета «Рада»

ГАЗЕТА «РАДОМЫСЛЯНИНЪ» №1

1 января 1914 год

 3-й год издания

В состав Киевской губернии Российской империи город Радомысль вошел в 1797 году. Информационная потребность этого региона была вызвана удовлетворить периодическая пресса, что начинала развиваться в начале ХХ века. 

Уездная газета «Радомыслянинъ» выходила трижды в неделю (с 1 июня 1912 – 1913 №120, с 1915 – 1917 ежедневно).

Газета была частной, владельцем и редактором был Х.М. Фельдман, печаталась в типографии И.А. Пекаря, г. Радомысль, ул. Большая Житомирская, дом Вахера. Просматривается и такая закономерность: чем динамичней развивался город Радомысль и уезд, тем больший интерес проявляет общество к разнообразным реалиям жизни – экономике, науке, просвещению, культуре, не говоря уже про важные составляющие какого-либо общества – политику и всего того, что с ней связано, тем больше появляется различной информации. Без сомнения можно отметить, что газета была универсальной и массовой, влиятельной и успешной. Потому что из страниц издания местные жители получали всестороннюю, оперативную, своевременную информацию о всех сферах жизни города Радомысля и уезда, а также Киевской губернии и других городов Российской империи.