Жіноча середня
освіта в місті Радомислі – одна з найменш досліджених проблем
історико-педагогічного краєзнавства. На початку ХХ століття середня жіноча
освіта в Радомисльському повіті стояла на порядку денному досить гостро.
Жіноча середня
освіта в місті Радомислі – одна з найменш досліджених проблем
історико-педагогічного краєзнавства. На початку ХХ століття середня жіноча
освіта в Радомисльському повіті стояла на порядку денному досить гостро.
Головне правило
реальності — не заплутатися у своїх ілюзіях.
Сутеніло… Непомітно для діда, який ще не вгамувався від своїх господарчих справ і заклопотаний топтався на подвір’ї, я нишком виніс лом на вулицю, де мене вже очікували мої друзі: Серьога, Роман та Саня. Вони вже мали при собі «археологічний» інструмент: заступ, моток міцної мотузки, ліхтарик, який перемикався з жовтого на червоне та зелене світло; зелене — це те, шо нада, щоб бути непомітним у нашому ділі. Сутінки погустішали й ми вирушили в експедицію.
Трагічною сторінкою у житті не тільки мешканців Радомисля й всього народу увійшли події 1917 року. З 23 лютого по 3 березня 1917 року в Петрограді відбулась революція, яка ввійшла в історію, як Лютнева. В результаті революції імператор Микола II зрікся престолу, міністри уряду розбіглися. Депутати Російської Думи утворили Тимчасовий уряд, соціалістичні партії – Петроградську Раду робітничих і солдатських депутатів. Звістка швидко дісталась до Радомисля. Політичне життя в місті і повіті швидко активізувалося. 4 березня, у губернському місті Києві, утворено Центральну Раду. Це був український представницький орган політичних, громадянських, культурних та професійних організацій. На цьому історичному тлі відбувається величезне піднесення народних мас, зокрема селянства, яке швидко дісталось до Радомисля. Загальна картина відповідних подій академічними істориками в наш час корегується і уточняється, нині більш-менш зрозуміло. Водночас, потребує ґрунтовного дослідження на місцевому рівні. Ця стаття має на меті відстежити перебіг подій у повітовому місті Радомислі Київської губернії. У російськомовній газеті «Радомыслянинъ» від 20 березня 1917 року, вперше за існування газети, з’явилась об’ява українською мовою.